Електричний щиток — це без перебільшення мозок та серце електросистеми будь-якого будинку чи квартири. Саме тут сходяться всі кабелі, тут розташовані пристрої, що захищають вашу техніку від перевантажень, а вас — від ураження струмом.
Збірка щитка — завдання відповідальне, що вимагає уважності, точності та розуміння процесів. Багато хто довіряє цю роботу виключно професіоналам, і це правильний підхід, якщо ви не впевнені у своїх силах.
Однак, якщо ви маєте технічний склад розуму, готові розібратися в темі та суворо дотримуватися правил безпеки, самостійна збірка щитка має свої переваги. Ви не лише заощадите кошти, а й отримаєте повний контроль над якістю компонентів та зможете організувати систему саме так, як зручно вам. У цій статті ми покроково розберемо весь процес: від планування та вибору комплектуючих до безпосередньої збірки.
Важливе застереження! Роботи з електрикою пов’язані з високим ризиком для життя. Цей посібник є інформаційним. Якщо на будь-якому етапі у вас виникають сумніви, негайно зверніться до кваліфікованого електрика. Всі роботи повинні виконуватися при повністю знеструмленій лінії та з дотриманням Правил улаштування електроустановок (ПУЕ).
Етап 1. Планування — фундамент вашої безпеки
Перш ніж купувати хоча б один автомат, потрібно взяти аркуш паперу (або відкрити відповідну програму) і створити детальний проєкт. Хаотична збірка “по ходу справи” неприпустима. Грамотне планування — це 90% успіху, дотримуйтесь таких пунктів:
- Створення схеми щитка. Це ваша головна дорожня карта. На схемі потрібно зобразити всі елементи та зв’язки між ними: ввідний автомат, лічильник (якщо він у щитку), реле напруги, ПЗВ (пристрої захисного відключення) або дифавтомати, та всі групові автоматичні вимикачі.
- Розрахунок загального навантаження. Просумуйте потужність (у Ватах, Вт) усіх електроприладів, які можуть працювати одночасно. Це допоможе визначити номінал ввідного автомата. Особливу увагу приділіть найпотужнішим споживачам: бойлеру, електроплиті, духовці, пральній машині, кондиціонеру. Завжди закладайте запас потужності у 20-30%.
- Розбивка споживачів на групи. Це ключовий момент для зручності та безпеки. Не можна підключати всю квартиру на один-два автомати. Правильна логіка групування виглядає так:
- Освітлення. Всі освітлювальні прилади виділяються в окремі групи (наприклад, кімнати окремо, кухня/санвузол окремо).
- Розеткові групи. Розетки об’єднуються по кімнатах або зонах (наприклад, розетки спальні, розетки вітальні).
- Потужні споживачі. Кожен прилад потужністю понад 2 кВт (пральна машина, бойлер, електроплита, кондиціонер) повинен мати свою окрему лінію та свій автомат.
- Зони з підвищеною вологістю. Всі лінії, що живлять ванну кімнату, кухню та вуличні розетки, обов’язково захищаються ПЗВ або дифавтоматом.
Ретельне планування дозволить уникнути помилок, правильно розрахувати кількість модулів у щитку та зробити систему логічною, безпечною і легкою в обслуговуванні.
Етап 2. Вибір компонентів — “цеглинки” для вашого щитка
Коли схема готова, можна переходити до закупівлі комплектуючих. Економія на якості модульного обладнання — це прямий шлях до проблем у майбутньому, аж до ризику пожежі. Надійність кожного елемента має першочергове значення.
Ось базовий набір, який знадобиться для сучасного та безпечного щитка:
- Корпус щитка (бокс). Бувають навісні та вбудовані, пластикові та металеві. Для квартири частіше обирають вбудований пластиковий. Головний критерій вибору — розмір. Завжди беріть бокс із запасом у 15-20% вільних місць (модулів). Це дозволить у майбутньому легко додати нову лінію або пристрій.
- Ввідний автоматичний вимикач. Встановлюється першим після лічильника. Його завдання — захистити всю вашу мережу від короткого замикання та знеструмити всю квартиру одним рухом. Його номінал обирається на основі загального розрахованого навантаження та потужності, виділеної на вашу квартиру енергопостачальною компанією.
- Реле контролю напруги. Вкрай рекомендований елемент. Він захищає вашу техніку від стрибків та провалів напруги, що є частою проблемою в наших мережах. Встановлюється одразу після ввідного автомата.
- Пристрій захисного відключення (ПЗВ) або диференційний автомат. ПЗВ рятує життя, реагуючи на витік струму (наприклад, коли людина торкається оголеного проводу). Він не захищає від перевантаження, тому завжди встановлюється в парі з автоматичним вимикачем. Дифавтомат — це пристрій 2-в-1, що поєднує функції ПЗВ та автомата. ПЗВ/дифавтомати є обов’язковими для зон з підвищеною вологістю та дитячих кімнат.
- Групові автоматичні вимикачі. Кожен з них захищає свою окрему лінію (групу). Номінал обирається залежно від навантаження та перерізу кабелю цієї лінії. Класичне правило: для освітлення — 10 Ампер, для розеток — 16 Ампер.
- DIN-рейки та шини. DIN-рейки — це металеві планки всередині боксу, на які кріпляться всі модульні пристрої. Нульова шина (N, синього кольору) та шина заземлення (PE, жовто-зеленого кольору) необхідні для коректного та впорядкованого підключення відповідних провідників.
Коли список необхідного складено, виникає питання: де все це придбати, щоб бути впевненим у якості? Вибір надійного постачальника — це такий самий важливий етап, як і саме планування. Щоб зібрати щиток, який прослужить десятиліття, потрібні оригінальні та сертифіковані компоненти. Асортимент якісного модульного обладнання від провідних світових виробників (Hager, Schneider Electric, Eaton) завжди представлений в інтернет-магазині electrica-shop.com.ua. Тут ви зможете не лише придбати все необхідне в одному місці, від боксу до клемників, а й отримати професійну консультацію, яка допоможе уникнути помилок при виборі номіналів та типів пристроїв. Це особливо важливо, коли ви збираєте щиток вперше.
Етап 3. Збірка — втілюємо схему в життя
УВАГА! Перед початком робіт переконайтеся, що ввідний кабель повністю знеструмлений! Вимкніть автомат у під’їздному щитку та додатково перевірте відсутність напруги індикаторною викруткою.
- Монтаж компонентів на DIN-рейку. Розмістіть усі модулі всередині боксу згідно з вашою схемою. Зазвичай, логіка така: зверху зліва — ввідний автомат, далі реле напруги, потім ПЗВ/дифавтомати, і під ними — групові автомати.
- Обв’язка (з’єднання пристроїв). Починаємо з’єднання зверху. Фазний провід від ввідного автомата підключається до реле напруги, від реле — до загальних ПЗВ, а вже від них фаза розподіляється на групові автомати. Для акуратного та надійного з’єднання автоматів в один ряд використовуйте спеціальну сполучну шину (“гребінку”). Нульові провідники від ПЗВ та дифавтоматів заводяться на нульову шину (N).
- Підключення групових ліній. Тепер до нижніх клем групових автоматів підключаються фазні провідники (L) кабелів, що йдуть до кімнат. Нульові провідники (N) від цих кабелів підключаються до нульової шини, а провідники заземлення (PE) — до шини заземлення.
- Перевірка та маркування. Після завершення монтажу уважно перевірте правильність усіх з’єднань, порівнюючи їх зі схемою. Обов’язково підтягніть усі гвинтові контакти, оскільки поганий контакт — причина перегріву. Після цього наклейте на кожен автомат стікер з позначенням групи, яку він захищає (“Світло кухня”, “Розетки спальня”, “Бойлер”). Це неймовірно спростить життя в майбутньому.
Як бачите, самостійна збірка електрощитка — це цілком реальне завдання, що приносить економію, та глибоке розуміння того, як влаштована електросистема вашого дому. Однак ключовими словами на кожному етапі цього процесу є планування, якість та безпека.
Не поспішайте, ретельно вивчіть теорію, обирайте лише сертифіковані компоненти від перевірених виробників та суворо дотримуйтесь правил електробезпеки. І пам’ятайте головне правило: фінальне підключення зібраного щитка до мережі та його перевірку під напругою найкраще довірити професійному електрику з відповідними сертифікатами.
